Лена, 41 - 26 октября 2012 14:32

Він гуляв зі мною по морю,
Врізнобіч розліталися бризки
Я при ньому була собою
І як діти писали записки.
Він на мене кричав, як без шапки
Я на мінус сорок морозу
В нього швидко родились загадки
Кожен день нові сміху дози
Він кидав у мене думками
Я від цього дико сміялась
Я його собі якось забрала
і про що тільки я не питалась...
Ми кричали, бісились, раділи
Що живемо, що можем кричати
Ми ніколи з ним не сварились.....

Ми дивилась як падає небо
І придумали, що в кінець світу
Ми візьмемо по шматку крейди
Й НЛО врешті зможем зустріти
Я до нього могла подзвонити
У найважчу для себе хвилину
Він завжди вмів мене звеселити
Й розказати цікаву новину
Ми кричали, бісились, раділи
Почало вже дахи нам зривати
Ми ніколи з ним не сварились.....
Ти пішов у ту сторони світу.
І тепер ти лише пам’ять.

• 
• 
•